«Держгеонадра» блокують видачу спецдоволів та працюють за корупційною схемою, — надрокористувачі

Сотні рішень, від яких залежить робота підприємств, що займаються розробкою покладів корисних копалин, фактично «зависли» у Держгеонадрах. Про це "Четвертій владі" розповіли представники однієї з компаній, яка намагається отримати в держави спецдозвіл на розробку родовища у Житомирській області. За словами надрокористувачів, діюче керівництво "Держгеонадр" зриває терміни видачі ліцензій та порушує законодавство. Необхідні пакети документів просто не надсилають на погодження до місцевих рад та Мінекології.

«За півроку у "Держгеонадрах" налагодили корупційну схему «викачування» грошей з надрокористувачів за будь-які рішення. Вони тепер не видають документи, не видають та не продовжують ліцензії, допоки до них не прийдуть з готівкою», – розповідають надрокористувачі.

Згідно з процедурою видачі ліцензій на користування надрами, після надходження документів від надрокористувачів у Держгеонадра, їх надсилають на погодження у відповідні місцеві ради та Мінекології протягом 6 днів.

«Ми маємо інформацію, що ця норма взагалі не виконується новим керівництвом Держгеонадр, і вже півроку документи надрокористувачів не надсилають на погодження взагалі. А якщо на початку не відправили документи на погодження, то вони не просуваються. Тобто корупційна схема дійшла навіть до фактично автоматичної відправки документів на погодження», – прокоментував ситуацію  Микола Тихонов, голова Громадської організації «Геологія України».

Таке блокування, за словами надрокористувачів, триває допоки, посадовці не отримають грошового стимулювання.

«За нашою інформацією, в період з 26 травня по 30 жовтня в Держгеонадра надіслали 529 заявок на отримання та продовження спецдозволів. З них лише третину (184 заявки) пакетів документів надіслали в Мінекології на погодження. Ще третина – 171 заявок отримали відмови, без погоджень на те місцевими радами та Мінекології. А ще 174 пакетів документів або 33% заявок просто «зависли» в очікуванні погодження без всякої на те причини», – каже Микола Тихонов.

Серед компаній, пакети документи яких «зависли» в Держгеонадрах є найбільші надрокористувачі та дозволи на видобуток стратегічних для країни корисних копалин як уран, нафта, газ, вугілля та інші.

Відтак за словами Тихонова, Держгеонадра безпідставно затримує документи ДП «Східний ГЗК», ПАТ «Укргазвидобування», «Північний ГЗК», ПАТ «Укрнафта», ДП «Укрспирт», ДП «Львіввугілля», ПАТ «Укртрансгаз», ПРАТ ДТЕК «Павлоградвугілля», ТОВ «Полтаванафтогазрозвідка», ТзОВ «Нафтогазрембуд 1» та низки інших компаній.

Окрім цього, в Держгеонадрах також «зависли» 92 протоколи Держкомісії по запасам корисних копалин, які є підставою для видачі ліцензій. «Тобто сьогодні нічого не приймається. Навіть ліцензії на воду та пісок», – говорять надрокористувачі.

Відтак сьогодні Держгеонадра не виконує урядову постанову та не дотримується чітких термінів для видачі та продовження ліцензій (які, до слова, раніше були введенні власне для унеможливлення корупційної складової).

Відповідно зараз налагоджена схема, що ліцензії отримують тільки ті, хто домовився з керівниками Держгеонадр. «Держгеонадра стала ще однією тіньовою структурою в.о. міністра агрополітики Максима Мартинюка. Тепер ця державна установа діє за таким же принципом, що і підконтрольні Мартинюку – Держархбудінспекція та Держгеокадастр. Там тепер не діють закони. А на просування будь-якого рішення є прейскуранти», – підозрюють надрокористувачі.

Тимчасом експерти наголошують: якщо документи підприємців «зависають» у Держгеонадрах, одразу ж звертатись до профільних організацій.

«Сьогодні працює Державна регуляторна служба, яка здійснює нагляд за процедурою надання адмінпослуг. Якщо компанія бачить, що її документи штучно стримують, вона має право звернутися до цієї служби, яка шляхом відповідних перевірок, допоможе зрушити справу, – пояснює Валерій Чорний, заступник голови Громадської ради при Мінекології. – Також в Україні працює Рада бізнес-омбудсмена, яка сприяє боротьбі з корупцією та захищає інтереси бізнесу. Також можна звертатись до Уповноваженого з прав людини».

А у випадку, якщо підприємці зіштовхуються з вимагання грошей, потрібно звертатись до поліції, прокуратури, СБУ та НАБУ.

Андрій Ковалишин