Непокаране зло: історія одного «беркутівця»

 Командир роти «Беркуту» Михайло Добровольський – єдиний міліціонер на лаві підсудних, який останні півроку віддувається у суді за вчинки добрячої сотні силовиків. Він – останній з могікан, чиє прізвище не загубилось у матеріалах слідства дорогою до обвинувального акту по кільком епізодам облави на активістів у січні 2014 року.

Тоді він керував операцією з полюванням на автомайданівців. Щонайменше двічі за одну ніч активісти, які мчали на крики про допомогу в ефірі «Zello», потрапляли в засідки. Як в епізоді на вулиці Щорса, так і в Кріпосному провулку, машини прибулих активістів невідомі в цивільному та «Беркут» блокували, трощили, людей з них витягали, били. Після того «затримували», грабували, катували у Маріїнському парку та міліцейських відділках, і фабрикували на них кримінальні справи, за якими автомайданівцям світило до 15 років позбавлення волі.

Однак, для того, щоб без страху і сумніву керувати холоднокровним полюванням на людей, ламаючи їх тіла і долі, очевидно потрібно мати певний бекраунд. Історичне тло та життєвий досвід, який підкаже командиру роти, що його дії знаходяться в певній нормі і «проканають». І таке тло у  Добровольського справді було. Якщо передивитись трохи архівних фото- і відеоматеріалів, то виявляється, що Добровольського ми насправді багато де могли бачити раніше, просто системно не приглядались.

Бив, крав, тітушкував

Ще у 2011 році беркутівець Михайло відзначився блискучою операцією з викрадення футболок «Спасибо жителям Донбасса», які презентував на Майдані розгромлений напередодні міліцейським обшуком ПростоПринт.

На фотокоміксі нижче ми бачимо, як Добровольський і його бійці спершу відсікають п’ятачок з сувенірною продукцією, а потім «підрізають» у активіста ящик з футболками, який той намагався врятувати від грабунку. Зрештою шикуються у «свиню» і несуть дорогоцінну здобич до автобуса -  командир роти прикриває. В епілозі історії він особисто затримує Камєнєва.

Сумнівів у тому, що він безпосередньо керував силовиками у тій ситуації практично немає. На цьому відео ми бачимо, як Добровольський підіймає руку і дає своєму підрозділу команду шикуватись у шеренгу по двоє (Див 00:14).

https://www.youtube.com/watch?v=DxzmaavSKCM

На ще одному одному відео фрагменті  (Див 1:40) знов роздає команди особовому складу, а на 1:58  дає роз’яснення про ситуацію, відгукуючись на «Хто старший?».

https://www.youtube.com/watch?t=21&v=RfM1UOC8QrM

А ось, власне, і взяття коробки з футболками в полон силами роти спецпризначенців. У центрі подій знову Добровольський.

https://www.youtube.com/watch?t=21&v=RfM1UOC8QrM

Командир роти у тих подіях щонайменше:

а) вчинив грабіж за попередньою змовою з групою осіб

б) як працівник міліції не припинив злочин, що є його прямим обов’язком

в) перевищив службові повноваження

г) незаконно затримав людину, яка власне злочин і намагалась припинити

Окрім того, рівно за рік до розстрілу на Інститутській рота Добровольського під його командуванням зачистила Гостинний Двір від активістів й виступила одним фронтом з забудовними тітушками. Це та сама зачистка, коли побили в тому числі й народних депутатів. Ось, до речі, комроти  засвітився на фото з Олександром Бригинцем, мотивує підлеглих активніше працювати:

Для розуміння стилю роботи його підлеглих, який вже тоді вирізнявся показовим садизмом, ось так на цій акції дівчину затягувала в автозак.

З тітушками, щоправда, Михайло мав досвід і до цього. На ОВК 223 під час першої схватки Левченка та Пилипишина за мандат депутата Верховної ради, рота Добровольського несла варту біля окружної комісії.

Фото на жаль, створює певну ілюзію. Коли тітушкам потрібно було, наприклад, опинитись в залі, де окружна комісія вела засідання, і влаштувати там бійку зі сльозогінним газом, то вони це безперешкодно робили, і ніякий «Беркут» на заваді їм особливо не ставав. Чого не скажеш про журналістів і громадських активістів, яким час від часу без пояснення причин доступ в будівлю заступали спецпризначенці на чолі з Добровольським.

Окрім того «Беркут» разом з благоустроєм відкатували схеми зачистки Майдану задовго до «Йолкі». Особливо цинічно вийшло з так званим «Врадіївським майданом»: люди, обурені свавіллям міліції пішки доходять до Києва, або привернути увагу до цієї проблеми, а там їх вночі силою розганяють ті самі міліціонери, тільки столичні. Розповіді про супровід «Благоустрою», якому стало необхідно терміново серед ночі поприбирати на Майдані, були в ходу вже тоді. Як і напади на журналістів.

На фото людина, схожа на Добровольського і напад на журналіста 5-го каналу Андрія Ковальова, який перебував на місці під час «зачистки» «Врадіївського майдану»  і виконував свої робочі обов’ язки.

Ці та інші події – від побиттів футбольних вболівальників до вибивання зізнань у кримінальних справах, від перешкоджання роботі журналістів до незаконних затримань, катувань роками й десятиліттями були нормою для роботи принаймні київських спецпризначенців – за мовчазною згоди більшості громадян, які чомусь вважали, що їх це не стосується.

Чи варто дивуватись, що з часом в таких тепличних умовах виросло середовище монстрів, які полюють на людей, забивають їх, лежачих на бруківці урядового кварталу, до смерті,  і зрештою розстрілюють, як у тирі?

Мстились за зняті маски й шоломи

Ну, й нарешті як свідчать матеріали справи, одна з передумов подій на Кріпосному провулку й засідки на Щорса – події під Святошинським судом 10 січня.

Тоді після винесення вироку «Васильківським терористам» спецпризначенці під будівлею суду застосували силу до активістів. Зрештою, перепало й активістам, і родинам засуджених, і журналістам, і навіть екс-міністру внутрішніх справ Юрію Луценко, що може створити певне уявлення про ступінь адекватності дій силовиків.

Прощати їм цього не захотіли, й на проспекті Перемоги автобуси з «Беркутом» наздогнали й заблокували автомайданівці. Після довгих дискусій та суперечок, спецпризначенцям дозволили покинути блокаду пішки з єдиною умовою – зняти маску та шолом, аби мати змогу сфотографувати тих, хто брав участь у сутичках під судом. Беркутівці покидали епіцентр події коридором ганьби й під відповідне скандування, чого, очевидно, пробачити активістам не змогли.

Учасники подій ідентифікували Добровольського саме як керівника силовиків під Святошинським судом і відобразили це в демотиваторі, щоправда, переплутавши ім’я-по батькові.

Саме події на проспекті Перемоги силовики стануть зі злобою пригадувати і ставити у провину затриманим автомайданівцям під час катувань. З огляду на те, що саме рота Добровольського була заблокована на проспекті Перемоги, і саме рапорт Добровольського як керівника операції фігурує у справі полювання на автомайданівців, то певну логіку подій можна розгледіти.

«Навіщо ти взагалі поїхав на цю підставу?», - такими словами слідча несмішливо зустріла у відділку одного з затриманих активістів, ствердивши таким чином його у думці, що силовики й справді цілеспрямовано влаштували облаву.

Засідка в прямому ефірі

Як розповідають потерпілі на Щорса у ніч на 23 січня 2014 року,  вони приїхали у той район через тривожні сигнали, які надходили від чергових у 17-й лікарні активісти. Незрозумілі агресивно-нахабні люди у цивільному прийшли до медичного закладу і намагались з’ясовувати, хто з пацієнтів з числа протестуючих, провокували афганців. Чергові змогли взяти ситуацію під контроль, і допомога вже була начебто непотрібна, але по рації прозвучало прохання перевірити сусідню вулицю, і ні в кого це не викликало підозр. Активісти виконали прохання і не відчували підвоху, аж поки по команді люди в цивільному не почали їх відрізати від машин і шляхів відступу. Тут же під’їхав автобус, з якого висипав Беркут, який почав трощити автівки та людей.

Ніхто не представлявся, нічого не вимагав і не з’ясовував. Чисте насилля, акт ненависті. Складно повірити? Через кілька годин повторюється на Кріпосному, і на цей раз один відео-реєстратор вдалось вберегти:

https://www.youtube.com/watch?v=V-vpM3lW1zk

Затриманих з Щорса били на вулиці, в автобусі, у дворі Печерського райвідділку і лише потім привезли до Дарницького РУ. Тут їх вже не били, але не зважаючи на важкі забої та перелами, швидку не викликали ще декілька годин. Коли ж бригада лікарів повідомляла про необхідність негайно госпіталізувати постраждалих, яким тут-таки фабрикували справи по тяжким кримінальним статтям, слідчі відмовляли – « у нас процесуальні дії».

Затриманих під час облави на Кріпосному ж провулку вивезли в Маріїнський парк до урвища. Грабували і били там, тримали на колінах півтори години на снігу в мороз -10 без верхнього одягу (роздягнули при обшуці).

• Найбільше під час цього всього «беркутів» хвилювало, що, як їм здавалось, може ось-ось померти один з нас, водій жовтого бусіка, з яким вони «перестарались», - розповідає один з активістів.

Утім, подібні переживання не  змушували силовиків  припинити катування інших, або пошукати лікарів для потенційно умираючого.

Вчергове непокаране зло: наслідки

Адвокат потерпілих Євгенія Закревська каже – в системі МВС ґрунтовних висновків щодо професійної та психологічної придатності спецпризначенців до подальшої служби зроблено не було.

• «Беркут» офіційно було розформовано. А замість нього створено іншу структуру, спеціальний батальйон міліції. По суті, відбулось перейменування. В новий батальйон екс-беркутівці мали би потрапити через переатестацію. Можна зробити висновки про її адекватність – за її підсумками жодного працівника спецпідрозділу у Києві звільнено не було. Не рахуючи тих, хто втік перший день зі зброєю, звісно ж. А з тих, хто ризикнули і лишились – всі там, - пояснює адвокат.

Про причини такого комфортного існування у лавах МВС працівників, до яких щонайменше є низка питань, можна лише здогадуватись. Однак, адвокат Добровольського, Олександр Ситницький, наштовхує на певні здогади:

• Мій підзахисний власним життя захищав Україну. Він їздив в АТО ще минулої весни. З полком «Беркуту» після подій на Майдані зустрівся Аваков, і сказав: «Давайте перевернемо сторінку. Країна в небезпеці, ви зараз потрібні на Сході», - розповідає захисник.

Чи можна вважати фразу про перегортання сторінкою натяком на відсутність переслідування? Ситницький відповідає питанням на питання, щоправда посміхаючись:

• Ну що ви, хіба може міністр таке обіцяти?

Втім, у пресі неодноразово з’являлись звинувачення на адресу Авакова у тому, що він покриває колишніх беркутівців в обмін на їх лояльність. Зокрема Катерина Бутко наводить список спецпризначенців з матеріалів справи – усі вони брали участь в полюванні на активістів, і усі вони досі працюють у МВС, їм не висунуто жодного звинувачення (крім Добровольського).

Прокуратура теж більшість часу особливо не поспішала – тому ж Добровольському висунули підозру вперше аж у жовтні 2014. Буквально днями у суді потеріпіл піднімали питання про те, аби змінити йому запобіжний захід на утримання під вартою. Однак прокурор не підтримав це прохання. Однак навряд чи можна сказати, що Добровольський не намагається впливати на слідство.

Зокрема будучи діючим співробітником міліції на початку квітня 2014 Добровольський разом з товаришами дізнався про затримання 12-ти міліціонерів, яких підозрюють у вбивстах на Майдані. У відповідь екс-беркутівці зібрались вночі під міліцейським главком, висловлюючи обурення тим, що їх колег затримали «як собак, як злочинців». Не зважаючи на озвучені керівництвом дані про те, що затримані підозрюються у вбивствах.

Добровольський виступає від імені присутніх перед начальством з 00:27

Ще раз:

Діючі співробітники міліції влаштували нічний мітинг під міліцейським управлінням обурюючись затриманням підозрюваних у вбивсті. У результаті абсолютну більшість з 12 затриманих відпускають і вони подаються у біга.

Наступного дня Добровольський з товаришами вже 4 квітня вдень (у робочий час, знов ж таки, будучи діючим працівником міліції) влаштовує мітинг, який люб’язно приїжджає висвітлювати телеканал «Россия 1»

І все це під час того, як за словами його захисника, Добровольський начебто перебував в АТО (адвокат Ситницький на конкретне питання про період перебування свого підзахисного в АТО відповів: «березень, квітень, травень»).

Після цього вже у вересні та жовтні Добровольського можна помітити серед тих, хто приходить на судові засідання до Садовника.

При чому знову у робочий час і до того ж – на службовому автобусі.

На суді загін діючих міліціонерів то влаштовують бійку з майданівцями, то намагаються не пускати до зали пресу.

Серед присутніх екс-беркутівців знову помічаємо Добровольського.

Тим часом у справі самого Добровольського уже двоє з 12-ти  свідків за цей час убито. Двоє загиблих під час нещодавньої загадкової перестрілки у Києві беркутівців мали давати покази як свідки у справі полювання на автомайданівців 23 січня.

Все разом це виглядає дуже, дуже погано. Залишаючись не на посадах, міліціонери, що були причетні до злочинів під час Майдану продовжують впливати на слідство, гальмувати розслідування і покривати одне одного.

Для того, щоб цьому запобігти першим, але не вичерппним кроком може бути рецепт адвоката постраждалих під час подій на Майдані Євгенії Закревської:

На її думку, необхідно звільнити всіх працівників міліції, які порушували закон про міліцію протягом подій «Євромайдану», а саме – приймали участь у неправомірних діях проти євромайданівців, або допускали бездіяльність замість припинення злочинів, які вчинялись навколо них.

«Згідно ст. 2 Закону України «Про міліцію» основними завданнями міліції є, зокрема, забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про міліцію» міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції.

Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.

Тобто, співробітник міліції не повинен і не може в силу своїх посадових обов'язків і обов'язків, покладених на нього ЗУ "Про міліцію" не має право "не побачити злочин", "забути" про злочин, який вчинявся в його присутності.

Не мають права просто пройти повз чи залишитись стояти і не втрутитись. Не мають право не надати допомоги потерпілим. Не мають права не сприяти розкриттю злочину, очевидцем якого стали. Навіть, якщо злочини вчиняють інші працівники міліції.

Міліціонер, який має вади зору, уваги, пам'яті, або будь чого іншого, для того, щоб побачити і спробувати припинити злочин, який відбувається в безпосередній від нього близькості - або непридатний для несення служби, якщо ці вади дійсні, або вчиняє дисциплінарний проступок - порушує Статут і ЗУ "Про міліцію", якщо вади вигадані.

В будь-якому випадку з цих двох - йому не місце в міліції і він має бути звільненим», - вважає Закревська.

Ольга Худецька